<< Главная страница

Скарб



Категории Олекса Стороженко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Жили собi чоловiк та жiнка. Усього в них було доволi. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинцi впасти. Дорiс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тiльки руки в нього бiлi й нiжнi, бо нiколи роботи не знали. Чоловiк картав жiнку — навiщо такого лiнивого виростили, що з ним буде, як ïх не стане. Мати вiдповiдала, що на все воля Божа. Якось Павлусь уночi розвередувався — захотiв меду. Мати побiгла по селу шукати, ледве випросила. Прибiгла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало ïï. За нею й батько пiшов. А Павлусевi все одно добре. Стали за ним доглядати наймит i наймичка, що ïх господиня просила колись. Щастя, як горох, так i сипалося на парубка. У господарствi лад, прибуток, вiдкрили навiть шинок iз лавкою. Павлусь тiльки ïсть та спить, лiньки й повернутися, не те що на вечорницi йти. Якось на Зеленi свята зiбралися парубки йти шукати скарб. Вирiшили попросити Павла, щоб вiн пiшов iз ними на щастя. Той не хотiв i сказав, що як Бог дасть, то й у вiкно вкине. Ходили хлопцi до вечора, нiчого не знайшли. Аж бачать — лежить здохлий хорт. Вирiшили взяти його на дрючок та й укинути Павловi у вiкно заради жарту. Так i зробили. Кинули собаку, а з нього як посипляться дукати! Парубки хотiли забрати, а наймит не дав. I Павло сказав, що це йому Бог у вiкно вкинув, як вiн i казав. Щастя не залишало Павлуся. Знайшлася хороша дiвчина, одружилися вони, народилися у них гарнi дiточки. Що ж таке щастя, кого можна вважати щасливим? Є такi, що звуть щасливими таких, як Павлусь, котрi увесь свiй вiк нi про кого й нi про що не дбають; таких, якi мають багато грошей i стережуть ïх, як Рябко на ланцюгу. А по-моєму, той тiльки й щасливий, хто другому не заздрить, кого Бог благословив на добрi дiла. Заздрять декотрi щастю Павлуся, а от стати б ним i не хотiли. Коментар Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Iсторiя Павлуся показує, що бездiлля i ситiсть — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зiгрiває своïм теплом iнших, безцiльно й безглуздо проживає свiй вiк. Хоч i таланило в усьому Павлусевi, але його щастя мало хто б захотiв.

Метки Скарб, ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО, ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ, ЛЮДИНА?, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА?, ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ, ЛЮДИНА, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Скарб


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация